Людям із порушенням зору
Стандартна версія
A+ A-

Ваточник сирійський – проблема для аграріїв

Ваточник сирійський Asclepias syriaca L - багаторічна трав’яниста рослина класу дводольних роду ваточникових (інші назви: ваточник американський, бавовна дика, ластівень, ластовень, ласточник, шовк дикий, шовчина звичайна, шовчина). Інвазивний вид, який негативно впливає на біорізноманіття й екосистему та набуває все більшого поширення як злісний бур'ян у багатьох областях України, в тому числі Кіровоградській області.

Батьківщиною ваточника є Північна Америка, але на сьогодні він розповсюджений на усіх континентах. В Україну був завезений у середині 60-х років з метою вивчення можливостей виробництва природного каучуку, проте ідея виявилась неперспективною через низьку якість каучуку та високу вартість виробництва.

Ваточник сирійський гарно квітне та має приємний нектарний аромат, через що тривалий час його вирощували в якості декоративної та медоносної рослини.

Говорити про цю рослину в Україні саме як про бур’ян почали на початку ХХІ ст., а серйозно боротись приблизно з 2010 року, коли через швидку розповсюдженість ваточник сірійський почав розростатися на полях, витісняючи культурні рослини.

Ваточник сирійський надзвичайно конкурентоспроможний вид, який важко піддається  знищенню через свою значну екологічну пластичність і здатність пристосовуватись до різних умов середовища. Дуже посухо- та морозостійкий. Рослини відзначаються високою енергією росту і вже на початку літа їх висота перевищує розміри більшості сільськогосподарських культур. Розмножується як насінням, так і вегетативно (кореневищами, коренепаростками). 

Висота дорослої рослини варіюється від одного до двох метрів. Листя широке, довге (до 25 см). Квіти з'являються в липні, вони зібрані в парасольки рожевого кольору, мають аромат гіацинту. Після цвітіння, з липня до жовтня ваточник утворює плоди – серпоподібні коробочки, всередині яких коричневе, вкрите шовковистим пухом, насіння. Стрижневий корінь проростає у ґрунт на глибину до чотирьох метрів і утворює численні горизонтальні відгалуження, розташовані ярусами.

Один плід може містити від 60 до 250 насінин. На одній рослині за сезон їх утворюється 2-3 тисячі. Схожість зберігається до 3-х років. Підхоплені вітром насінини розносяться далеко від материнської рослини.

Варто зазначити, що боротьба на полі з рослинами ваточника сирійського займає 3-5 років і залежить від кількості та фази рослин на момент проведення заходів.

Аналіз наукових джерел доводить перспективність поєднання агротехнічного та хімічного методів у контролі ваточника сирійського.

Деякі фермери пропонують його видаляти фізично - викопувати до того, як на рослинах утвориться насіння. Проте цей спосіб буде ефективним на невеликих осередках бур’яну – де повністю можна викопати рослини разом з усією кореневою системою.

Боротися хімічними засобами дуже важко, тому що бур’ян має до багатьох гербіцидів стійкість. Додають складності восковий наліт на листі, опушені надземні органи, добре розвинена коренева система та здатність до формування численних кореневих паростків.

Ваточник, що зійшов з насіння та не розвинувся повністю краще контролюється за допомогою ЗЗР. Той, що росте з коріння – контролюється гірше, але все одно гербіциди не дають йому змогу зацвісти та стримують його поширення на декілька сезонів.

Хімічні методи боротьби передбачають використання гербіцидів у фазі, коли на бур'яні з'являється 2-9 пар листя. Протягом 20 днів після обробки не доцільно проводити скошування або механічне знищення, щоб не сприяти розвитку їх кореневої системи.

Застосовують поєднання гербіцидів з різними діючими речовинами: наприклад, на основі мезотріону та нікосульфурону, дикамби, топрамезону та калійної солі гліфосату. До цього списку ще можна додати гербіциди на основі клопіраліду.

На кукурудзі досвідчені фермери пропонують боротися препаратами з діючою речовиною мезотріон. На зернових культурах – раундапом після збору врожаю, як почне відростати бур’ян.

При вирощуванні на полі соняшнику гарні результати покаже внесення євролайтінгу та його аналогів - препаратів на основі імазамоксу та імазетапіру. Знищити кореневу систему повністю ці діючі речовини не можуть, але ефективно пригнітити ріст – так.

Непогано себе зарекомендували бакові суміші на основі клопіраліду, гліфосату та дикамби. Якщо на полі з соняшником є невелика ділянка з цим бур’яном, то можливо варто пожертвувати частиною культури, спаливши її гербіцидом, ніж нічого не робити.

Гербіциди слід використовувати в максимальних дозах. Обробіток здебільшого проводять ранцевим оприскувачем локально у вогнищі. За потреби процедуру повторюють.

З огляду на поширення ваточника сірійського у світі, з наших екосистем його просто так не викоренити. Тому для убезпечення шкодочинної дії ваточника боротьбу з ним необхідно починати якомога раніше.

Для отримання консультації або більш детальної інформації з цього питання звертайтесь до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області - м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 303-304, тел. (0522) 32 12 21. 

Print
PDF
Email

Мапа сайту

Напрямки